Цей день відзначається за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 року. Мета цього дня – залучення широкої громадської уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю різних імунних захворювань, а також зі збереженням та зміцненням імунітету в цілому. 

За даними Асоціації клінічних імунологів, тільки 10% людей можуть похвалитися потужним імунітетом, що захищає їх від більшості захворювань. Ще 10% – мають вроджений імунодефіцит і хворіють досить часто. У решти 80% сила імунної системи безпосередньо залежить від умов і способу життя. 

Імунітет (в перекладі з лат. вільний, захищений) — це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо. У вузькому значенні це – несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів та речовин. 

Розрізняють вроджений і набутий імунітет. Вроджений імунітет передається спадково, як і інші генетичні ознаки. Набутий імунітет формується протягом життя і поділяється на природний (утворюється після перенесеної хвороби) і штучний (внаслідок вакцинації). Багато людей досі бояться щеплень, проте саме вони рятують світ від страшних інфекційних захворювань (наприклад, від поліомієліту).

Причини зниження імунітету можуть бути різні: вроджені (генетичні або спадкові) зміни, критичні гормональні періоди, посттравматичні стани, крововтрати, хронічні хвороби, виснаження, отруєння та інфекційні хвороби і т.д.

Руйнувати імунітет можуть: стреси (особливо, хронічні), тривалі хронічні інфекційні захворювання, гіподинамія, нерегулярне і одноманітне харчування, зловживання лікарськими препаратами та ін.

Ознаками порушення імунітету можуть бути: алергії, часті застуди (ГРВІ або ГРЗ), поява хронічних і важко виліковних захворювань.

Через зниження захисних функцій організму людина починає частіше хворіти, довше одужувати, починається хронічна втома. Питання «як підвищити імунітет?» стає особливо актуальним.

Для цього необхідно дотримуватися простих правил:

1. Стежити за своїм раціоном – їжте більше фруктів та овочів. Вони містять флавоноїди, які мають антибактеріальну та противірусну активність. Уникайте надмірного споживання цукру. Також важливо не переїдати, зменшити кількість жирної, борошняної і смаженої їжі. 
2. Слідкувати за роботою шлунка і кишківника – більшість хвороб виникає саме внаслідок збою в роботі шлунково-кишкового тракту. Навіть банальний весняний авітаміноз, який ми звикли списувати на зміну сезонів, може бути викликаний браком корисної мікрофлори кишківника. 
3. Займатися фізичними вправами. Почати можна з ранкової гімнастики, пробіжок на свіжому повітрі. 
4. Уникати стресу, адже це – ворог нашого організму. Тому необхідно намагатися зберігати максимально позитивний настрій, більше думати про хороше. Психологи впевнені, що оптимізм – профілактика будь-якого захворювання!
5. Хороший сон – один із найважливіших способів зміцнення імунітету і пов’язаний зі збалансованим рівнем гормонів (включаючи гормон росту людини та гормон стресу, кортизол), зниженням ваги, ясним мисленням, здоровою шкірою. Хронічне безсоння може призвести до дефіциту імунної системи. 

Ці та інші корисні поради щодо способу життя допоможуть повноцінно виконувати свої функції не тільки імунній системі, а й організму в цілому. 

Якщо ви хочете дізнатися, як підвищити імунітет вітамінами чи іншими препаратами, обов’язково зверніться до лікаря. Самостійно добирати та приймати ліки чи харчові добавки, орієнтуючись на розповіді знайомих або рекламу, не варто. Замість користі вони можуть принести шкоду. 

Здоровий імунітет дозволяє людині уникнути більшості захворювань, прожити здорове і повноцінне життя. Всі чинники, пов’язані зі здоровим способом життя позитивно позначаються на стані захисних сил організму та створюють основу нашого здоров’я.

Вакцинація дитини — це завчасний захист імунітету малечі, який вона буде нести далі по життю. Інколи бажання уберегти дитину від захворювань — це цілий перелік дій для батьків, планування щеплень, згідно із розкладом, та багато організаційних моментів. Рішення є — вакцинація дитини в мережі клінік VIVA робить цей процес набагато простішим та комфортним, як для батьків, так і для малечі.

Чому важливо вакцинувати дитину?
Вакцинація на даний момент є найкращим способом захисту від інфекційних захворювань. Перша вакцинація дітей розпочинається у пологовому будинку. На прикладі компонентів вакцини, виробляючи захисний рівень антитіл, іммунні клітини вчаться протистояти конкретному захворюванню. Використовуючи такі вакцини, захворіти неможливо, оскільки збудники вже мертві або ослаблені і не здатні спричинити захворювання.

Останнім часом ВООЗ стурбована частішими випадками поширення небезпечних вірусів, в тому числі й тих, від яких вже давно знайдений захист — вакцинація. Не зважаючи на наявність вакцин, більшість батьків відмовляються від щеплень. Цей фактор призвів до появи спалахів таких небезпечних захворювань як туберкульоз, дифтерія, коклюш, правець, поліомеліт, кір, краснуха, паротит, гепатит В і гемофільна інфекція. Це той перелік хворіб, від яких людство винайшло захист – вакцину, після введення якої, ризик захворіти цими хворобами знижується на 90-100%.

Календар щеплень демонструє план необхідних вакцинацій, які забезпечать Вашій дитині більш сталий імунітет. Окрім профілактичних та обов’язкових щеплень, також можна проводити вакцинацію за епідеміологічними потребами (наприклад: сезони гострих респіраторних захворювань, епідемії грипу, ротавірусної інфекції, менінгококової інфекції, пневмококової інфекції).

Щоб вакцинувати себе або свою дитину, слід записатися на прийом до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким підписали декларацію.

Сьогодні Міжнародний день боротьби з епілепсією. За даними ВООЗ, у світі близько 50 млн людей страждають на епілепсію. До 70% людей, які живуть з епілепсією, можуть жити без судом, якщо їх правильно діагностувати та лікувати.

Що таке епілепсія?

Це розлад центральної нервової системи, при якому активність мозку стає аномальною, що спричиняє у людини судоми або періоди незвичайної поведінки, відчуттів й іноді непритомність.

Причини епілепсії

Приблизно у 50% випадків у всьому світі не вдалося виявити причину епілепсії. Тим часом появу захворювання пов’язують з:

• • Генетичним впливом. Науковці пов’язують причини епілепсії з генами. Деякі гени можуть зробити людину більш чутливо до умов навколишнього середовища, що спричиняють судоми.

• • Травмами голови.

• • Аномаліями мозку. До них можна віднести пухлини в мозку, судинні вади розвитку, інсульт, що обмежує кількість кисню до мозку.

• • Інфекціями. Менінгіт, ВІЛ, вірусний енцефаліт і деякі паразитарні інфекції можуть спричинити епілепсію.

• • Перинатальними травмами. До народження діти чутливі до пошкоджень мозку. Такі пошкодження можуть бути спричинені інфекціями у матері, поганим харчуванням вагітної жінки та дефіцитом кисню. Таке пошкодження мозку може призвести до епілепсії або церебрального паралічу.

• • Порушеннями розвитку. Іноді епілепсія може бути пов’язана з порушеннями розвитку, як-от аутизм.

Симптоми епілепсії

Основним симптомом хвороби є повторні напади. Проявлятися судоми можуть по-різному, симптоматика їхня також може відрізнятися. Все залежить від того, де в головному мозку починається порушення і як далеко воно поширюється. Оскільки епілепсія спричинена аномальною активністю мозку, судоми можуть вплинути на будь-який процес, який координує ваш мозок.

Тимчасові ознаки судом:

• • заціпеніння;

• • м’язи стають жорсткими та скутими;

• • відбуваються неконтрольовані різкі рухи рук і ніг;

• • непритомність;

• • психологічні симптоми: страх, тривога або дежавю.

Симптоми відрізняються в залежності від типу нападу. У більшості випадків людина з епілепсією має той же тип судом щоразу, тому симптоми будуть подібними від епізоду до епізоду.

У людини також можуть з’являтися тимчасові симптоми: втрата відчуттів (слуху, смаку), погіршення когнітивних функцій (настрою тощо), також у людей з епілепсією частіше з’являються проблеми з психологічними станами. Вони можуть відчувати тривогу, депресивний стан тощо. 

Лікарі зазвичай класифікують судоми як фокальні або генералізовані. Фокальні — виникають через аномальні активності лише в одній області вашого мозку, генералізовані — коли активується увесь мозок.

Коли звертатися до лікаря? 

Швидко діагностувати епілепсію важко, симптоми можуть бути спровоковані іншими причинами, як-от втомою, мігренями, панічними атаками тощо.

Якщо у вас з’явилися судоми, обов’язково зверніться до лікаря. Сімейний лікар, після огляду, за потреби, направить вас до вузькоспеціалізованого фахівця — невролога для подальшої діагностики. В жодному разі не ігноруйте симптоми! Спостерігайте за собою, та за можливості занотовуйте: 

• • коли у вас стався напад

• • що ви робили, коли це сталося

• • як ви почувалися до, під час та після нападу. 

Ці нотатки можуть суттєво допомогти лікарю. 

Первинна профілактика

Сімейний лікар може надавати пацієнту рекомендації щодо здорового способу життя, а також про адекватне лікування та профілактику станів, що можуть призвести до розвитку епілепсії.

Пацієнту варто:

• • уникати факторів, що провокують порушення функцій центральної нервової системи (надлишкове вживання алкоголю та інші інтоксикації, порушення режиму роботи й відпочинку, порушення режиму сну);

• • своєчасно звертатися до лікаря у разі ознак захворювання та травм центральної нервової системи та низки соматичних захворювань.

Епілепсія може вразити будь-яку людину. Медикаментозне лікування або хірургічне втручання, може допомогти контролювати судоми у більшості людей з хворобою. Деякі люди потребують довічного лікування, в інших судоми з часом зникають. Деякі діти з епілепсією можуть перерости цей стан з віком.

Головною метою проведення Всесвітнього дня боротьби проти раку є:

• Підвищення обізнаності про рак як про одне із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації.
•  Привернення уваги суспільства до запобігання, виявлення, лікування злоякісних новоутворень.
•  Формулювання завдань, що стоять перед світом у боротьбі з онкохворобами.

Актуальною темою Всесвітнього дня боротьби проти раку є усунення прогалин у догляді.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку зменшення кількості): раку легень, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу, а жінок – від раку грудей, легень, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається у результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B – рак печінки. Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти. Більше 20% смертей від раку пов’язані із вживанням тютюну. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини. А такі види раку, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування. Тож лікарі вкотре нагадують про те, що згідно з оцінкою фахівців, близько третини всіх випадків раку у дорослих людей пов’язані з повсякденними звичками, які ми у змозі контролювати.

Щогодини в Україні реєструють понад 20 нових випадків захворювань на рак, а помирає 10 людей. Онкологічні захворювання – на другому місці після серцево-судинних, щороку забирають життя 90 тис. українців, 35% з яких є у працездатному віці.

9 СПОСОБІВ ЗНИЗИТИ РИЗИК РОЗВИТКУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН:

1. Відмовтеся від куріння заради профілактики раку. Дослідження, результати якого з’явилися недавно в «Журналі американської медичної асоціації», показує, що відмова від 10  сигарет у день зменшує ризик розвитку раку легенів на цілих  27%!  Слід також знати, що близько  3000  випадків раку легень щороку, пов’язані із пасивним курінням. Науково доведено, що вдихання тютюнового диму збільшує ризик також і інших злоякісних пухлин.

2. Позбавтеся від зайвої ваги. Із ожирінням пов’язано близько 14% випадків загибелі від раку і більше 3% нових випадків злоякісних пухлин щорічно. Ожиріння пов’язане з найрізноманітнішими видами раку, включаючи рак стравоходу, підшлункової залози, жовчного міхура, молочної залози, матки і нирок.

3. Більше руху. Численні дослідження показують, що всього лише 30 хвилин помірних вправ кожен день допомагають знизити ризик раку на 30-50%.

4. Наповніть раціон харчування рослинними продуктами. Якщо ви задалися метою скоротити ймовірність появи злоякісних пухлин, то будьте готові до харчування переважно рослинною їжею, особливо некрохмалистими овочами та фруктами. 2/3 тарілки під час кожного прийому їжі повинні займати овочі, фрукти, бобові та цільнозернові продукти (хліб і злакові). Частину тарілки можна заповнити рибою, пісним м’ясом і молочними продуктами із невеликим вмістом жиру (наприклад, творогом або сиром).

5. Відмовтеся від алкоголю. Зловживання алкоголем збільшує ризик розвитку раку. При цьому ефект дозозалежний: чим більше ви п’єте, тим вище ризик появи злоякісної пухлини, особливо ротової порожнини, гортані, стравоходу і шлунку. У поєднанні із курінням ризик збільшується в рази. Що ж робити? У звіті AICR та Американського товариства по боротьбі з раком рекомендується обмежити споживання алкоголю: жінкам можна в день випивати не більше однієї дози, а чоловікам – не більше двох доз. При цьому одна доза алкоголю відповідає 0,5 л пива, половині келиха вина (100 мл), чарці горілки, 30-40 г віскі або іншого міцного напою.

6. Позбавтеся від стресу. Рекомендується виробити для себе здорові способи боротьби зі стресом, такі як фізичні вправи, медитація або ведення особистого щоденника.

7. Не нехтуйте обстеженням. Для того, щоб вирішити, який метод обстеження підходить саме вам, поговоріть із вашим сімейним лікарем. Обговоріть із ним фактори ризику, наявність ракових пухлин у членів сім’ї та симптоми, що вас турбують.

8. Якомога ретельніше вивчіть історію захворювань в сім’ї. І якщо виявиться, що хтось у вашій родині хворів на рак, обстежуйтесь у профільних фахівців із профілактичною метою щорічно.

9. Профілактичні огляди. Проходьте регулярні медичні огляди, звертайтесь за консультаціями та проходьте обстеження в Гайворонській міській лікарні, за попереднім записом, по направленню сімейного лікаря.

Ніколи не дозволяйте хворобі контролювати вас або ваше життя, тому що ви обдаровані силою волі боротися!

1. Підтримуйте вагу у нормі. Кожен зайвий кілограм дає ще більше навантаження на серцево-судинну систему та підвищує артеріальний тиск.

2. Відмова від алкоголю і куріння. Безпечної дози алкоголю не існує. Тому будь-яке вживання алкоголю становить небезпеку: чим більша кількість спожитого алкоголю, тим більше підвищується тиск. Не менш небезпечним є куріння. На першій хвилині після викурювання цигарки артеріальний тиск підвищується. Мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця у курців виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не курить.

3. Регулярно займайтеся фізичними вправами. Середнім фізичним навантаженням вважається регулярна фізична активність, що триває не менше 30-40 хвилин 3-4 рази на тиждень. У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% вищий, ніж у фізично активних людей. Фізичні вправи так само допомагають зменшити вплив стресу – ще одного чинника, який призводить до підвищення тиску. Легкий біг, плавання, йога, медитація і техніки, спрямовані на розвантаження нервової системи, зменшать ризики розвитку гіпертонії.

4. Обмежуйте споживання солі. Добова норма споживання солі для дорослої людини – не більше 5 грамів (трохи менше чайної ложки). Зверніть увагу, що «прихована сіль», що міститься в маринадах, копчених продуктах, ковбасах, соусах та навіть у звичайному хлібі, може перевищувати цю норму і також має бути врахована.

5. Вживайте продукти, багаті на калій. Дієта з високим вмістом калію може допомогти знизити артеріальний тиск: калій допоможе вивести зайву воду з організму і розширити судини. Продукти, багаті на калій: крупи (особливо гречана, вівсяна, пшоняна), бобові (соя, квасоля, горох), фрукти (абрикоси, виноград, персики, кавуни, чорна смородина, плоди шипшини, у т.ч. сушені курага, родзинки, чорнослив, фініки), овочі (кабачки, буряк, морква, баклажани, картопля), зелень (цибуля, петрушка, кріп, салат тощо).

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування. З початку епідемії заразилися ВІЛ 75,7 мільйонів осіб. Від захворювань, зумовлених ВІЛ-інфекцією та СНІДом, померли 35 мільйонів осіб у світі.

Україна залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Вона знаходиться на другому місці у Східній Європі за кількістю людей, які живуть з ВІЛ. За інформацією Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД в Україні проживає понад 250 тисяч українців, які інфіковані ВІЛ.
Щодня діагноз «ВІЛ» отримують майже 60 українців та помирає від СНІДу 7 людей.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом ­– це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти, та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ-інфікованими, вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Від моменту зараження ВІЛ до вираження симптомів СНІДу може минути понад 10 років. Виявити інфікування може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ. При негативному статусі слід пам’ятати  про «період вікна» — час із моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів може бути як коротким – 4-5 тижнів, так і дуже довгим – декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи людини.

Вірус передається:

• статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);
• парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений, нестерильний медичний інструмент);
• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).

ВІЛ-інфекція не передається:

• через рукостискання;
• обійми;
• кашель або чхання;
• при використанні загального телефону;
• при відвідинах хворого в лікарні;
  через укуси комах;
• при користуванні загальним туалетом;
• через їжу і посуд при сумісному помешканні;
• при купанні в басейні, лазні або ванні;
• через білизну і одяг.

Що робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ-інфекцією:

• уникати випадкових статевих зв’язків (використовувати презирвативи);
• утримуватись від вживання наркотичних речовин якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків;
• не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо);
• для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій;
• вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якомога раніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування;
• для ВІЛ-позитивної матері, щоб запобігти інфікуванню дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування.

 

28 листопада відзначають Всесвітній день милосердя (World Compassion Day) або Всесвітній день співчуття. Цей день є свідченням неминущих цінностей ахімси (ненасильства) і співчуття. Ці принципи, глибоко вкорінені в різноманітній релігійній спадщині Індії, є основою цього міжнародного дня. Вперше цей день був концептуально розроблений і втілений в життя Прітішем Нанді, індійським поетом, журналістом і активістом, який задумав створити платформу, що не лише замислиться над цими цінностями, але й надихне на практичні зміни в усьому світі.

Перед обличчям сучасних викликів, таких як пандемія Covid-19 та війна в Україні, заклик до співчуття ніколи не був таким важливим. Дослідження показали, що придушення імпульсів співчуття може мати згубний вплив на психічне здоров’я і благополуччя. І навпаки, прояви милосердя в ці часи продемонстрували нашу здатність до доброти і солідарності.

Відзначення Всесвітнього дня милосердя має кілька переваг:

• Сприяння глобальній єдності. Він об’єднує людей, підкреслюючи нашу спільну людяність.
• Співчутливі вчинки вивільняють ендорфіни, покращуючи наш настрій та емоційний стан.
• Зміцнення стосунків. Співчуття поглиблює міжособистісні зв’язки, сприяючи розумінню і повазі.
• День заохочує людей робити добрі справи у своїх громадах.
• Проливає світло на проблеми, які потребують співчутливих дій, такі як бідність та екологічні проблеми.
• Сприяння емпатії, цей день підкреслює важливість поставити себе на місце іншого, щоб побудувати суспільство з більшим розумінням.
• Заохочення до самоспівчуття – нагадує нам ставитися до себе з добротою і розумінням.

Способи святкування:

• Займайтеся медитацією, яка зосереджена на співчутті.
• Беріть участь у громадських роботах, волонтерстві та просвітницьких програмах.
• Пропагуйте та інформуйте інших про необхідність допомагати тваринам.
• Проводьте час на природі, щоб розвивати зв’язок з усіма формами життя.
• Використовуйте творчі можливості, щоб висловити і поширити послання співчуття.
• Створюйте платформи для обміну особистими історіями милосердя.

Всесвітній день милосердя нагадує про важливу роль співчуття та небайдужості в нашому житті. Це день, який закликає до роздумів, розуміння і, найголовніше, до дії. Відзначаючи цей день, давайте візьмемо на себе зобов’язання зробити милосердя не просто щорічним святом, а щоденною практикою, невід’ємною частиною нашого життя.

(в кожен третій четвер листопада)

Міжнародний день відмови від паління своїми витоками сягає Американської землі – континенту, з якого і почалося це тотальне горе – звички тютюнопаління.  Цей день у 1977 році встановило Онкологічне Співтовариство Сполучених Штатів Америки. Було запропоновано відзначати його щорічно в кожен третій четвер листопада. А в 1988 році, за пропозицією ВООЗ,  з’явився  молодший брат цього Міжнародного дня – Всесвітній день без тютюну, який зараз відзначається 31 травня.

Статистика ВООЗ дуже сумна. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління в цій страшній статистиці займає стійку позицію лідера. 

Епідемія тютюнопаління в 20 столітті забрала з життя понад 100 мільйонів людей. Серед хворих на рак в різній формі – 95% курців; серед померлих від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) не менше 75% курців; смертність від раку легенів серед тих, хто палить, вища у 20 разів. Щороку внаслідок куріння помирає 7 мільйонів людей у всьому світі. Понад 6 мільйонів із них – це курці або колишні курці, а 890 тисяч – люди, які є пасивними курцями, з  них 120 тис. українців.  Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей. 

Україна – одна з перших за кількістю викурених цигарок на людину. Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії. В Україні палять 40% громадян  старших за 15 років і  близько 17% школярів. Це близько 19 млн. осіб.  Із них  34% – завзяті курці. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями, 53% старшокласників. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Не всі усвідомлюють тяжкі наслідки від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я оточуючих, насамперед – молодь. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а також наслідком  інформаційної протидії з боку тютюнових компаній. 

Чому важливо  кинути курити?

В абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми.  Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

Паління тютюну закупорює артерії і викликає серцеві напади та інсульт.

Паління – основний фактор ризику захворювань органів дихання: хронічного обструктивного захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), пневмонія. До речі, 17 листопада також відзначається Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень ( ХОЗЛ).

Куріння може стати причиною онкологічних захворювань. Пухлини, що з’являються внаслідок куріння, найчастіше уражають ротову порожнину, гортань, стравохід, трахею, бронхи, легені, шлунок, підшлункову залозу, нирки, товсту кишку, сечовий міхур, шийку матки та спинний мозок.

Внаслідок куріння також може розвинутись остеопороз, катаракта та сліпота, парадонтози.

Активне куріння часто стає причиною безпліддя та імпотенції.

Тютюнопаління завдає шкоди не лише фізичному, але і психічному здоров’ю.  Курці нервово виснажені більше, ніж інші. Вони розхитують свою нервову систему, живучи від сигарети до сигарети, і спалахують з незначного приводу. Внаслідок порушення правильного перебігу нервових процесів людина стає дратівливою, конфліктує, погано харчується, у неї розвивається, як кажуть, «важкий характер».

Тому чим раніше ви відмовитесь від куріння, то краще.

Фізичний організм людини генетично запрограмований на життя. Коли виникають загрози – він працює з ними, щоб нівелювати їх небезпеку для свого подальшого успішного функціонування. На жаль, ми  самі здатні обманювати життя і рідко дозволяємо собі відмовлятися від негативних звичок.

Метою Дня відмови від паління є активні дії по сприянню у зниженні поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців.

У зв’язку з цим ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій, пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, прийняття податкових і цінових заходів по скороченню попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму.  Це включає в себе:

• • Заходи з регулювання маркування та упаковки тютюнових виробів.

• • Заборона стимулювання продажів і реклами, а також можливості спонсорства тютюнових компаній.

• • Повсюдне надання кваліфікованої допомоги тим, хто вирішив позбутися від цієї шкідливої звички.

В багатьох розвинутих країнах світу зараз майже не курять освічені люди, які працюють на добре оплачуваних роботах. І це не лише регулюється державою і законодавством – це також повага людей один до одного.

Тому Міжнародний день відмови від паління – привід ще раз задуматись, що для кожного з нас важливіше –  здоров’я чи сумнівне задоволення.