Всесвітній день боротьби проти раку

Всесвітній день боротьби проти раку

Головною метою проведення Всесвітнього дня боротьби проти раку є:

  • Підвищення обізнаності про рак як про одне із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації.
  •  Привернення уваги суспільства до запобігання, виявлення, лікування злоякісних новоутворень.
  •  Формулювання завдань, що стоять перед світом у боротьбі з онкохворобами.

Актуальною темою Всесвітнього дня боротьби проти раку є усунення прогалин у догляді.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку зменшення кількості): раку легень, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу, а жінок – від раку грудей, легень, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається у результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B – рак печінки. Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти. Більше 20% смертей від раку пов’язані із вживанням тютюну. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини. А такі види раку, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування. Тож лікарі вкотре нагадують про те, що згідно з оцінкою фахівців, близько третини всіх випадків раку у дорослих людей пов’язані з повсякденними звичками, які ми у змозі контролювати.

Щогодини в Україні реєструють понад 20 нових випадків захворювань на рак, а помирає 10 людей. Онкологічні захворювання – на другому місці після серцево-судинних, щороку забирають життя 90 тис. українців, 35% з яких є у працездатному віці.

9 СПОСОБІВ ЗНИЗИТИ РИЗИК РОЗВИТКУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН:

1. Відмовтеся від куріння заради профілактики раку. Дослідження, результати якого з’явилися недавно в «Журналі американської медичної асоціації», показує, що відмова від 10  сигарет у день зменшує ризик розвитку раку легенів на цілих  27%!  Слід також знати, що близько  3000  випадків раку легень щороку, пов’язані із пасивним курінням. Науково доведено, що вдихання тютюнового диму збільшує ризик також і інших злоякісних пухлин.

2. Позбавтеся від зайвої ваги. Із ожирінням пов’язано близько 14% випадків загибелі від раку і більше 3% нових випадків злоякісних пухлин щорічно. Ожиріння пов’язане з найрізноманітнішими видами раку, включаючи рак стравоходу, підшлункової залози, жовчного міхура, молочної залози, матки і нирок.

3. Більше руху. Численні дослідження показують, що всього лише 30 хвилин помірних вправ кожен день допомагають знизити ризик раку на 30-50%.

4. Наповніть раціон харчування рослинними продуктами. Якщо ви задалися метою скоротити ймовірність появи злоякісних пухлин, то будьте готові до харчування переважно рослинною їжею, особливо некрохмалистими овочами та фруктами. 2/3 тарілки під час кожного прийому їжі повинні займати овочі, фрукти, бобові та цільнозернові продукти (хліб і злакові). Частину тарілки можна заповнити рибою, пісним м’ясом і молочними продуктами із невеликим вмістом жиру (наприклад, творогом або сиром).

5. Відмовтеся від алкоголю. Зловживання алкоголем збільшує ризик розвитку раку. При цьому ефект дозозалежний: чим більше ви п’єте, тим вище ризик появи злоякісної пухлини, особливо ротової порожнини, гортані, стравоходу і шлунку. У поєднанні із курінням ризик збільшується в рази. Що ж робити? У звіті AICR та Американського товариства по боротьбі з раком рекомендується обмежити споживання алкоголю: жінкам можна в день випивати не більше однієї дози, а чоловікам – не більше двох доз. При цьому одна доза алкоголю відповідає 0,5 л пива, половині келиха вина (100 мл), чарці горілки, 30-40 г віскі або іншого міцного напою.

6. Позбавтеся від стресу. Рекомендується виробити для себе здорові способи боротьби зі стресом, такі як фізичні вправи, медитація або ведення особистого щоденника.

7. Не нехтуйте обстеженням. Для того, щоб вирішити, який метод обстеження підходить саме вам, поговоріть із вашим сімейним лікарем. Обговоріть із ним фактори ризику, наявність ракових пухлин у членів сім’ї та симптоми, що вас турбують.

8. Якомога ретельніше вивчіть історію захворювань в сім’ї. І якщо виявиться, що хтось у вашій родині хворів на рак, обстежуйтесь у профільних фахівців із профілактичною метою щорічно.

9. Профілактичні огляди. Проходьте регулярні медичні огляди, звертайтесь за консультаціями та проходьте обстеження в Гайворонській міській лікарні, за попереднім записом, по направленню сімейного лікаря.

Ніколи не дозволяйте хворобі контролювати вас або ваше життя, тому що ви обдаровані силою волі боротися!

Профілактика артеріальної гіпертензії

Профілактика артеріальної гіпертензії

1. Підтримуйте вагу у нормі. Кожен зайвий кілограм дає ще більше навантаження на серцево-судинну систему та підвищує артеріальний тиск.

2. Відмова від алкоголю і куріння. Безпечної дози алкоголю не існує. Тому будь-яке вживання алкоголю становить небезпеку: чим більша кількість спожитого алкоголю, тим більше підвищується тиск. Не менш небезпечним є куріння. На першій хвилині після викурювання цигарки артеріальний тиск підвищується. Мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця у курців виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не курить.

3. Регулярно займайтеся фізичними вправами. Середнім фізичним навантаженням вважається регулярна фізична активність, що триває не менше 30-40 хвилин 3-4 рази на тиждень. У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% вищий, ніж у фізично активних людей. Фізичні вправи так само допомагають зменшити вплив стресу – ще одного чинника, який призводить до підвищення тиску. Легкий біг, плавання, йога, медитація і техніки, спрямовані на розвантаження нервової системи, зменшать ризики розвитку гіпертонії.

4. Обмежуйте споживання солі. Добова норма споживання солі для дорослої людини – не більше 5 грамів (трохи менше чайної ложки). Зверніть увагу, що «прихована сіль», що міститься в маринадах, копчених продуктах, ковбасах, соусах та навіть у звичайному хлібі, може перевищувати цю норму і також має бути врахована.

5. Вживайте продукти, багаті на калій. Дієта з високим вмістом калію може допомогти знизити артеріальний тиск: калій допоможе вивести зайву воду з організму і розширити судини. Продукти, багаті на калій: крупи (особливо гречана, вівсяна, пшоняна), бобові (соя, квасоля, горох), фрукти (абрикоси, виноград, персики, кавуни, чорна смородина, плоди шипшини, у т.ч. сушені курага, родзинки, чорнослив, фініки), овочі (кабачки, буряк, морква, баклажани, картопля), зелень (цибуля, петрушка, кріп, салат тощо).

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування. З початку епідемії заразилися ВІЛ 75,7 мільйонів осіб. Від захворювань, зумовлених ВІЛ-інфекцією та СНІДом, померли 35 мільйонів осіб у світі.

Україна залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Вона знаходиться на другому місці у Східній Європі за кількістю людей, які живуть з ВІЛ. За інформацією Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД в Україні проживає понад 250 тисяч українців, які інфіковані ВІЛ.
Щодня діагноз «ВІЛ» отримують майже 60 українців та помирає від СНІДу 7 людей.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом ­– це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти, та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ-інфікованими, вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Від моменту зараження ВІЛ до вираження симптомів СНІДу може минути понад 10 років. Виявити інфікування може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ. При негативному статусі слід пам’ятати  про «період вікна» — час із моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів може бути як коротким – 4-5 тижнів, так і дуже довгим – декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи людини.

Вірус передається:

  • статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);
  • парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений, нестерильний медичний інструмент);
  • від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).

ВІЛ-інфекція не передається:

  • через рукостискання;
  • обійми;
  • кашель або чхання;
  • при використанні загального телефону;
  • при відвідинах хворого в лікарні;
    через укуси комах;
  • при користуванні загальним туалетом;
  • через їжу і посуд при сумісному помешканні;
  • при купанні в басейні, лазні або ванні;
  • через білизну і одяг.

Що робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ-інфекцією:

  • уникати випадкових статевих зв’язків (використовувати презирвативи);
  • утримуватись від вживання наркотичних речовин якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків;
  • не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо);
  • для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій;
  • вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якомога раніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування;
  • для ВІЛ-позитивної матері, щоб запобігти інфікуванню дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування.

 

Міжнародний день милосердя

Міжнародний день милосердя

28 листопада відзначають Всесвітній день милосердя (World Compassion Day) або Всесвітній день співчуття. Цей день є свідченням неминущих цінностей ахімси (ненасильства) і співчуття. Ці принципи, глибоко вкорінені в різноманітній релігійній спадщині Індії, є основою цього міжнародного дня. Вперше цей день був концептуально розроблений і втілений в життя Прітішем Нанді, індійським поетом, журналістом і активістом, який задумав створити платформу, що не лише замислиться над цими цінностями, але й надихне на практичні зміни в усьому світі.

Перед обличчям сучасних викликів, таких як пандемія Covid-19 та війна в Україні, заклик до співчуття ніколи не був таким важливим. Дослідження показали, що придушення імпульсів співчуття може мати згубний вплив на психічне здоров’я і благополуччя. І навпаки, прояви милосердя в ці часи продемонстрували нашу здатність до доброти і солідарності.

Відзначення Всесвітнього дня милосердя має кілька переваг:

  • Сприяння глобальній єдності. Він об’єднує людей, підкреслюючи нашу спільну людяність.
  • Співчутливі вчинки вивільняють ендорфіни, покращуючи наш настрій та емоційний стан.
  • Зміцнення стосунків. Співчуття поглиблює міжособистісні зв’язки, сприяючи розумінню і повазі.
  • День заохочує людей робити добрі справи у своїх громадах.
  • Проливає світло на проблеми, які потребують співчутливих дій, такі як бідність та екологічні проблеми.
  • Сприяння емпатії, цей день підкреслює важливість поставити себе на місце іншого, щоб побудувати суспільство з більшим розумінням.
  • Заохочення до самоспівчуття – нагадує нам ставитися до себе з добротою і розумінням.

Способи святкування:

  • Займайтеся медитацією, яка зосереджена на співчутті.
  • Беріть участь у громадських роботах, волонтерстві та просвітницьких програмах.
  • Пропагуйте та інформуйте інших про необхідність допомагати тваринам.
  • Проводьте час на природі, щоб розвивати зв’язок з усіма формами життя.
  • Використовуйте творчі можливості, щоб висловити і поширити послання співчуття.
  • Створюйте платформи для обміну особистими історіями милосердя.

Всесвітній день милосердя нагадує про важливу роль співчуття та небайдужості в нашому житті. Це день, який закликає до роздумів, розуміння і, найголовніше, до дії. Відзначаючи цей день, давайте візьмемо на себе зобов’язання зробити милосердя не просто щорічним святом, а щоденною практикою, невід’ємною частиною нашого життя.

Міжнародний день без куріння

Міжнародний день без куріння

(в кожен третій четвер листопада)

Міжнародний день відмови від паління своїми витоками сягає Американської землі – континенту, з якого і почалося це тотальне горе – звички тютюнопаління.  Цей день у 1977 році встановило Онкологічне Співтовариство Сполучених Штатів Америки. Було запропоновано відзначати його щорічно в кожен третій четвер листопада. А в 1988 році, за пропозицією ВООЗ,  з’явився  молодший брат цього Міжнародного дня – Всесвітній день без тютюну, який зараз відзначається 31 травня.

Статистика ВООЗ дуже сумна. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління в цій страшній статистиці займає стійку позицію лідера. 

Епідемія тютюнопаління в 20 столітті забрала з життя понад 100 мільйонів людей. Серед хворих на рак в різній формі – 95% курців; серед померлих від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) не менше 75% курців; смертність від раку легенів серед тих, хто палить, вища у 20 разів. Щороку внаслідок куріння помирає 7 мільйонів людей у всьому світі. Понад 6 мільйонів із них – це курці або колишні курці, а 890 тисяч – люди, які є пасивними курцями, з  них 120 тис. українців.  Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей. 

Україна – одна з перших за кількістю викурених цигарок на людину. Це говорить про те, що в нашій країні ця проблема сягнула розмірів епідемії. В Україні палять 40% громадян  старших за 15 років і  близько 17% школярів. Це близько 19 млн. осіб.  Із них  34% – завзяті курці. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями, 53% старшокласників. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Не всі усвідомлюють тяжкі наслідки від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я оточуючих, насамперед – молодь. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а також наслідком  інформаційної протидії з боку тютюнових компаній. 

Чому важливо  кинути курити?

В абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми.  Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

Паління тютюну закупорює артерії і викликає серцеві напади та інсульт.

Паління – основний фактор ризику захворювань органів дихання: хронічного обструктивного захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), пневмонія. До речі, 17 листопада також відзначається Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень ( ХОЗЛ).

Куріння може стати причиною онкологічних захворювань. Пухлини, що з’являються внаслідок куріння, найчастіше уражають ротову порожнину, гортань, стравохід, трахею, бронхи, легені, шлунок, підшлункову залозу, нирки, товсту кишку, сечовий міхур, шийку матки та спинний мозок.

Внаслідок куріння також може розвинутись остеопороз, катаракта та сліпота, парадонтози.

Активне куріння часто стає причиною безпліддя та імпотенції.

Тютюнопаління завдає шкоди не лише фізичному, але і психічному здоров’ю.  Курці нервово виснажені більше, ніж інші. Вони розхитують свою нервову систему, живучи від сигарети до сигарети, і спалахують з незначного приводу. Внаслідок порушення правильного перебігу нервових процесів людина стає дратівливою, конфліктує, погано харчується, у неї розвивається, як кажуть, «важкий характер».

Тому чим раніше ви відмовитесь від куріння, то краще.

Фізичний організм людини генетично запрограмований на життя. Коли виникають загрози – він працює з ними, щоб нівелювати їх небезпеку для свого подальшого успішного функціонування. На жаль, ми  самі здатні обманювати життя і рідко дозволяємо собі відмовлятися від негативних звичок.

Метою Дня відмови від паління є активні дії по сприянню у зниженні поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців.

У зв’язку з цим ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій, пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, прийняття податкових і цінових заходів по скороченню попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму.  Це включає в себе:

    • Заходи з регулювання маркування та упаковки тютюнових виробів.
    • Заборона стимулювання продажів і реклами, а також можливості спонсорства тютюнових компаній.
    • Повсюдне надання кваліфікованої допомоги тим, хто вирішив позбутися від цієї шкідливої звички.

В багатьох розвинутих країнах світу зараз майже не курять освічені люди, які працюють на добре оплачуваних роботах. І це не лише регулюється державою і законодавством – це також повага людей один до одного.

Тому Міжнародний день відмови від паління – привід ще раз задуматись, що для кожного з нас важливіше –  здоров’я чи сумнівне задоволення. 

14 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

14 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Щорічно 14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з діабетом (World Diabetes Day), який був запровадженний в 1991 році Міжнародною діабетичною федерацією і Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Цей День покликаний підвищити рівень інформованості населення про проблеми діабету – одного з найпоширеніших захворювань у світі.

Сьогодні у всьому світі страждають від діабету 415 мільйони людей. Цукровий діабет входить в трійку захворювань, що найбільш часто призводять до інвалідизації населення і смерті (атеросклероз, рак, цукровий діабет).

У статті лікар-ендокринолог відповість на найчастіші питання про діабет

Що таке цукровий діабет?

Цукровий діабет (ЦД) – це ендокринне захворювання, що характеризується хронічним підвищенням рівня цукру в крові внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну. Захворювання призводить до порушення всіх видів обміну речовин, ураження судин, нервової системи, а також інших органів і систем. Є два типи цукрового діабету

1. Цукровий діабет 1 типу розвивається швидко, іноді раптово, в основному у дітей і молодих людей, при цьому є абсолютний дефіцит інсуліну;

2. Цукровий діабет 2 типу зазвичай розвивається поступово і відрізняється помірною вираженістю симптомів, частіше у людей старше 40 років, що мають надмірну вагу, при цьому відзначається відносний дефіцит інсуліну. Це найбільш поширений тип хвороби (зустрічається у 80-85% випадків);

ІІ тип діабету в свою чергу поділяється на:

Вторинний (або симптоматичний) цукровий діабет;

Гестаційний цукровий діабет діагностують у період вагітності.

Які причини виникнення діабету 1 типу?

Причини появи цукрового діабету 1 типу обумовлені найчастіше аутоімунними процесами, при яких в організмі виробляються антитіла проти власних клітин, кількість інсуліну зменшується аж до повного припинення вироблення гормону. Це обумовлено наявністю наступних захворювань – гломерулонефрит, аутоімунний тиреоїдит, вовчак.

Найбільш імовірним фактором, що впливає ззовні на розвиток цукрового діабету, вважається вірусна інфекція, оскільки часто після свинки (епідемічного паротиту), інфекційного мононуклеозу, краснухи або гострого або хронічного вірусного гепатиту, у хворого реєструють цукровий діабет.

Ще одною імовірною причиною у розвитку цього типу цукрового діабету вважають підвищену активність Т-кілерних клітин.

Які причини виникнення діабету 2 типу?

Ожиріння (мала частка м’язової маси тіла і велика частка жиру) Спадковість (при цукровому діабеті у обох батьків ризик розвитку цього захворювання у дітей протягом життя гарантований майже на 60%, якщо діабет страждає тільки один батько, то ймовірність також висока і становить 30%. Це пояснюється спадкової надмірною чутливістю до ендогенного енкефалінів, він посилює секрецію інсуліну).

Які симптоми цукрового діабету?

Симптоми цукрового діабету І типу:

  • Суттєва втрата ваги
  • Спрага (хворі можуть випивати 3-5 л води, інколи навіть більше)
  • Часте сечовипускання (як вдень, так і вночі)
  • Сухість у роті
  • Дратівливість
  • Швидка стомлюваність, сонливість
  • Нудота, іноді блювота

Другорядними ознаками діабету 1-го типу у дітей слід відзначити появу нічного нетриманні сечі.

Симптоми цукрового діабету ІІ типу:

  • Оніміння і судоми ніг
  • Больові відчуття в кінцівках
  • Спрага
  • Помутніння в очах
  • Погане загоєння ран
  • Випадіння волосся на ногах

Поява симптомів діабету 2-го типу відбувається не відразу, їх важко виявити, оскільки, вони не надто виражені. Нерідко трапляються випадки, коли дане захворювання протікає майже безсимптомно.

Які можуть бути ускладнення захворювання?

Ускладнення цукрового діабету:

серцево-судинні захворювання (атеросклероз судин, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда);
атеросклероз периферичних артерій, у тому числі артерій нижніх кінцівок; мікроангіопатія (ураження дрібних судин) нижніх кінцівок;
діабетична ретинопатія (зниження зору);
нейропатія (зниження чутливості, сухість і лущення шкірних покривів, біль і судоми в кінцівках);
нефропатія (виділення з сечею білка, порушення функцій нирок);
діабетична стопа — захворювання стоп (виразки, гнійно-некротичні процеси) на тлі ураження периферичних нервів, судин, шкіри, м’яких тканин;
різні інфекційні ускладнення (часті гнійничкові ураження шкіри, грибки нігтів);
коми (діабетична, гіперосмолярна, гіпоглікемічна).
Як діагностують цукровий діабет?

1) Найперше – це аналіз крові на глюкозу (натще визначають вміст глюкози в капілярній крові (кров з пальця);

2) Проба на толерантність до глюкози (натщесерце беруть близько 75 г глюкози, розчиненої в 1-1,5 склянках води, потім визначають концентрацію глюкози в крові через 0.5 та 2 години);

3) Аналіз сечі на глюкозу і кетонові тіла (виявлення кетонових тіл і глюкози підтверджує діагноз діабету)

4) Визначення глікозильованого гемоглобіну

Визначення інсуліну і С-пептиду в крові (при першому типі цукрового діабету кількість інсуліну і С-пептиду значно знижується, а при другому типі можливі значення в межах норми).

Як лікувати цукровий діабет?

Програма лікування призначається кожному пацієнту індивідуально на основі діагностичних результатів і його особливостей здоров’я.

Як захиститись від цукрового діабету?

Правильно харчуйтесь! Споживайте їжу з низьким вмістом жиру. Включіть в раціон більше свіжих овочів та фруктів
Не створюйте великі навантаження на підшлункову залозу. Харчуйтесь маленькими порціями.
Зменшіть кількість цукру та солі в своєму раціоні.
Слідкуйте за вагою тіла
Займайтесь фізичними навантаженнями. Заняття легкими фізичними вправами не менше 5 разів на тиждень знижують ступінь ризику захворіти цукровим діабетом на 50%.
Уникайте стресів
Стежте за рівнем глюкози у крові
Відмовтесь від шкідливих звичок
Хворі на цукровий діабет обов’язково повинні перебувати на обліку у лікаря-ендокринолога! Самоконтроль і точне виконання рекомендацій лікаря дозволяють уникнути або значно уповільнити розвиток ускладнень захворювання!

Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Щороку 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. В цей день світова медична спільнота закликає звернути увагу на захворювання та його профілактику. Україна досі лишається в переліку країн, де через низький рівень охоплення щепленнями зберігається ризик спалаху поліомієліту.

Чим небезпечний поліо?

Близько 5% хворих на цю хворобу помирають через ураження дихальних м’язів, а 1 із 200 стає інвалідом через деформацію хребта і кінцівок. Ця інфекція найчастіше передається через брудні руки, заражену їжу та воду. Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина: і дитина, і дорослий. Найбільшу загрозу вірус становить для дітей у віці до п’яти років. Наразі не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.Після одужання від поліомієліту функція вражених нервів і м’язів не відновлюється.

Ліків від поліомієліту не існує,тому єдиний захист – щеплення.

Коли і як вакцинують дітей від поліомієліту❓
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини:
✅ у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції), яка запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу;
✅ у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) (краплі), яка формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.

Шести доз вакцини необхідно і достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя. Тому важливо намагатися слідувати графіку і не пропускати щеплення, відповідно до віку дитини. Але якщо все ж одна чи кілька доз були пропущені, слід надолужити їх, розробивши разом із педіатром індивідуальний план вакцинації дитини.

21 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

21 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Наслідки дефіциту споживання йоду

Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) — патологічні стани, обумовлені зниженням споживання йоду. Ця група захворювань включає йододефіцитний гіпотиреоз, дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), вузловий і багатовузловий еутиреоїдний зоб, функціональну автономію щитоподібної залози. Найчастіше трапляється збільшення в розмірах ЩЗ — зоб. Регіон називається ендемічним за зобом, коли в більше ніж 10 % жителів цієї території визначається зоб.

Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Тому впродовж тривалого часу зоб вважався єдиним проявом такого стану. На сьогодні доведено, що, крім зоба, дефіцит йоду має також інший негативний вплив на здоров’я людини. Термін «ЙДЗ», або «розлади, спричинені нестачею йоду», використовується для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і розвиток організму, насамперед на формування мозку дитини.

В Україні проблема ЙДЗ упродовж останніх років значно загострилася. Це пов’язано як із ліквідацією попередньої системи профілактики ЙДЗ, що ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, так і з помітним зменшенням у харчуванні населення частки продуктів, відносно багатих йодом. У всіх обстежених на сьогодні регіонах країни встановлений дефіцит йоду в харчуванні.

На сьогодні з метою оцінки тяжкості йододефіцитних захворювань і контролю за їх ліквідацією використовують рекомендації, вироблені ВООЗ/ЮНІСЕФ/ICCIDD.

Згідно з цими рекомендаціями, виділяють дві групи параметрів для визначення початкового стану йодного дефіциту в обстежуваному регіоні і для контролю ефективності заходів щодо ліквідації його наслідків. Вони містять клінічні (розмір і структура ЩЗ, наявність розумової відсталості і кретинізму) і біохімічні (концентрація тиреоїдних гормонів, вміст йоду в сечі) індикатори.

У багатьох країнах здійснюється неонатальний скринінг на вроджений гіпотиреоз, що дозволяє встановити діагноз у перші дні життя дитини, вчасно призначити лікування й уникнути тяжких наслідків дефіциту тиреоїдних гормонів під час формування функцій мозку.

Добова потреба організму людини у йоді

Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок добова норма йоду становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.

Норми споживання йоду для дітей:

  • 0–6 років — 90 мкг;
  • 6–12 років — 120 мкг.

Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу. У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше.

Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.

У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.
За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.

Профілактика йододефіциту

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Щоби знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

  •  морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
  •  білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
  •  морську капусту (ламінарію);
  •  овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
  •  фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
  •  яйця;
  •  молоко;
  •  яловичину;
  •  волоські горіхи.

 

10 ЖОВТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

10 ЖОВТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Сьогодні Всесвітній день психічного здоров’я, темою якого цьогоріч є молодь і психічне здоров’я в мінливому світі.

У підлітковому віці та в перші роки дорослого життя відбувається багато змін, таких як перехід до іншої школи, розставання з рідною домівкою, вступ до вишу чи вихід на роботу. Для багатьох це дуже цікавий час. Але це також пора хвилювань і стресів. У деяких випадках такі переживання, не розпізнані та залишені без уваги, можуть призводити до розвитку психічних захворювань. Незважаючи на безліч переваг онлайн-технологій, вони можуть створювати додаткове навантаження для психічного здоров’я, адже дедалі більше людей користується віртуальними мережами в будь-який час дня і ночі. До того ж багато підлітків живе в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій — конфліктів, стихійних лих та епідемій. Молоді люди, що живуть у таких умовах, особливо схильні до психічних розладів і хвороб.

Половина всіх психічних недуг починається у віці близько 14 років

Половина всіх психічних недуг починається у віці близько 14 років, але часто-густо ці захворювання не виявляють і не лікують. Депресія є третьою найпоширенішою причиною тягаря хвороб серед підлітків. Самогубство є другою з-поміж головних причин смерті серед людей у віці 15–29 років. Уживання алкоголю і заборонених наркотичних препаратів серед підлітків є великою проблемою в багатьох країнах і може призводити до ризикованої поведінки, такої як небезпечний секс або небезпечне кермування. Розлади харчової поведінки також є причиною для занепокоєння.

Важливість формування психічної витривалості

Дедалі більше фахівців визнає: необхідно допомагати молоді формувати психічну витривалість змалку, аби вона вміла долати сучасні життєві труднощі. Зростає кількість фактичних доказів того, що зміцнення і захист здоров’я підлітків не лише сприятливе як таке у близькій та віддаленій перспективі, а й корисне для економіки і соціуму, оскільки здорові молоді люди можуть зробити більший внесок у трудові ресурси, свої сім’ї та громади і суспільство загалом.

Профілактика починається з кращого розуміння

Багато можна зробити для раннього формування психічної витривалості з метою запобігання психічним розладам і захворюванням серед підлітків і молоді, а також для контролю цих недуг і відновлення здоров’я.

Профілактика починається зі знання і розуміння перших ознак і симптомів психічних захворювань. Батьки і вчителі можуть сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів удома і в школі. У школах і на інших рівнях спільнот можна забезпечити психосоціальну підтримку. Також доцільно організовувати, поліпшувати або розширювати спеціальну підготовку працівників охорони здоров’я щодо виявлення і ведення психічних розладів.

Велике значення мають інвестиції уряду і залучення соціального, медичного і освітнього секторів до реалізації всеосяжних, комплексних, базованих на фактичних даних програм з охорони психічного здоров’я молоді. Ці інвестиції мають бути прив’язані до програм із підвищення обізнаності підлітків і молодих людей щодо способів підтримки психічного здоров’я і з інформування підлітків, батьків та вчителів про те, яку підтримку вони можуть надавати своїм друзям, дітям і учням.

Профілактика отруєнь грибами. Отруєння грибами. Надання медичної допомоги на догоспітальному етапі

Профілактика отруєнь грибами. Отруєння грибами. Надання медичної допомоги на догоспітальному етапі

Профілактика отруєнь грибами:

  • Відмовтеся від споживання дикорослих грибів. Замініть їх грибами, що вирощують штучно, підлягають контролю.
  • Не купуйте гриби на стихійних ринках.
  • Уважно оглядайте гриби. Якщо у вас виникають найменші сумніви – відмовтеся від споживання грибів.
  • Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишаючи його поряд з іншими.
  • Не беріть занадто молоді чи старі гриби. Їх легко переплутати з отруйними.
  • Не збирайте гриби поблизу трас, підприємств, забруднених територій. Гриби вбирають в себе отруйні речовини, в тому числі важкі метали.
  • Не збирайте гриби в посушливу погоду. У цей час гриб пересихає, віддаючи воду і збільшуючи концентрацію токсинів.
  • Ніколи не куштуйте сирі гриби.
  • Вдома ще раз ретельно перевірте гриби. Усі сумнівні слід викинути.
  • Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
  • Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хвилин.
  • Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Кому не можна їсти гриби:

     Навіть якщо ви впевнені у якості та безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

  • жінкам у період вагітності і грудного вигодовування;
  • дітям до 12 років;
  • людям літнього віку.

Симптоми отруєння грибами:

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хвилин після споживання, так і протягом декількох днів. Основними ознаками отруєння грибами є:

  • нудота, блювання;
  • різкий біль у животі;
  • діарея;
  • запаморочення;
  • підвищення температури тіла;
  • зниження пульсу;
  • задуха;
  • судоми;
  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
  • поява галюцинацій та марення.

Якщо у вас проявився хоча б один із цих симптомів – негайно звернутися до лікаря!

Надання медичної допомоги на догоспітальному етапі:

     Найголовніше – терміново телефонуйте «103»

     Якщо є можливість, промийте шлунок простою водою чи прийміть сорбенти (найменша ефективна доза активованого вугілля – 0,5 г/кг маси тіла).

     До приїзду невідкладної допомоги дотримуйтесь постільного режиму і пийте багато рідини – води, підсоленої води або прохолодного чаю. Це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини.

     Категорично заборонено вживати алкоголь, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти – це може прискорити всмоктування токсинів.

     Ні в якому разі не займайтеся самолікуванням і не намагайтеся “перечекати” – це може бути смертельно небезпечно!

    Залишки грибів або грибних страв треба обов’язково зберегти, тому що лабораторне їх дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити правильне лікування.