Сімейний лікар — це ваш головний медичний помічник. Він допоможе контролювати здоров’я, вчасно виявити захворювання та запобігти серйозним проблемам.

Підписавши декларацію з лікарем, ви отримуєте право на безоплатні медичні послуги.

Які послуги у сімейного лікаря безоплатні?

Ваш сімейний лікар може:

• Проводити медичні огляди.
• Призначати аналізи та діагностику: загальний аналіз крові, аналіз крові на рівень холестерину, глюкози, загальний аналіз сечі, швидкі тести на вагітність, тропонін, ВІЛ, вірусні гепатити В і С.
• Проведення інструментальних обстежень: електрокардіографія, пікфлоуметрія, отоскопія, офтальмоскопія, камертональні тести, а також вимірювання гостроти зору.
• Лікувати поширені хвороби, травми та отруєння.
• Спостерігати за хронічними захворюваннями та коригувати лікування.
• Надавати невідкладну допомогу.
• Направляти до лікарів-спеціалістів за потреби.
• Робити щеплення та інші профілактичні процедури.
• Вести неускладнену вагітність.
• Контролювати здоров’я дітей.
• Призначати ліки, зокрема за програмою “Доступні ліки”.
• Виписувати довідки.

Які обстеження вам гарантовані за віком?

Крім основних послуг, сімейний лікар направляє на безоплатні профілактичні обстеження:

• Гіпертонія (від 40 років) — кожні 2 роки, за факторами ризику (куріння, зайва вага) — щорічно.
• Цукровий діабет (від 45 років) — раз на рік.
• Рак молочної залози (жінки 50–69 років) — мамографія раз на 2 роки, за факторами ризику — з 40 років.
• Колоректальний рак (50–75 років) — обстеження раз на 2 роки, за факторами ризику — щорічно.
• Рак простати (чоловіки 50+) — раз на 2 роки; за спадковими факторами — щорічно з 40–45 років.
• Туберкульоз (за групами ризику) — щорічно.

Якщо лікар рекомендує пройти скринінг — не відкладайте.

Чому важливо відвідувати лікаря щороку?

Навіть якщо вас нічого не турбує, профілактичний огляд допоможе виявити приховані загрози для здоров’я.

• Оновлюйте дані у лікаря (телефон, адресу), щоб залишатися на зв’язку.
• Дотримуйтеся календаря щеплень: дорослі мають вакцинуватися від дифтерії та правця кожні 10 років.
• Приділіть час собі — регулярна перевірка здоров’я може запобігти розвитку хронічних захворювань.

Ваш лікар завжди поруч, але найкращий спосіб подбати про себе — не ігнорувати профілактику

Пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

•  дотримуватися правил особистої гігієни;
•  ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
•  мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
•  користуватися індивідуальним посудом;
•  запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
•  регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
•  окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
•  для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
•  добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
•  дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
•  використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
•  вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
•  використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
•  мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
•  не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти
•  при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
•  не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
•  не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
•  не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
•  уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
•  при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою.

Самолікування може призвести до значних ускладнень.

 

 

Перший Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією пройшов 14 травня 2005 року. З 2006 року Всесвітня Ліга Гіпертонії (World Hypertension League) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я встановили щорічні події, присвячені цій темі, на 17 травня.

За статистикою понад 12 мільйонів українців страждають від підвищення артеріального тиску.

Гасло Всесвітнього дня боротьби з артеріальною гіпертензією цього року – «Знай свій артеріальний тиск».

Чому це важливо?

Артеріальна гіпертензія, або гіпертонія, – це підвищення артеріального тиску, стан, наслідки якого є найчастішою причиною передчасної смерті.

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію навіть не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба протікає безсимптомно.

Щоб виявити артеріальну гіпертензію, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск та спостерігати за власним станом.

Симптоми артеріальної гіпертензії:

• Підвищений тиск (верхня межа – 140 мм.рт.ст., нижня – 90 мм.рт.ст.);
• Головний біль (найчастіше в потиличні чи тім’яній частині);
• Періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
• Біль в ділянці серця;
• Підвищене серцебиття (понад 90 разів на хвилину в спокійному стані);
• Відчуття задухи.

До груп ризику потрапляють перш за все люди з обмеженим фізичним навантаженням, курці та люди із зайвою вагою.

Підвищений артеріальний тиск або артеріальна гіпертонія – самий грізний фактор розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту. Більше 1,5 мільярдів людей у всьому світі страждають цим підступним захворюванням. За даними статистики близько 45 відсотків хворих людей не знають, що вони мають високі цифри артеріального тиску.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

Зараз, в даний час, методи виявлення і способи лікування гіпертонії існують і успішно застосовуються на практиці в багатьох медичних установах більшості країн світу.

10 фактів про гіпертонію:

1. Гіпертонія безпосередньо збільшує ризик серцевого нападу та інсульту.

2. Гіпертонія особливо поширена серед людей, які мають цукровий діабет, подагру або захворювання нирок.

3. Гіпертонія є безсимптомним захворюванням.

4. Вона більш поширена у людей з аналогічними захворюваннями в сімейної історії.

5. Дуже високий ризик поширення у людей, які страждають ожирінням і зловживають алкоголем.

6. Зустрічається у жінок, що приймають оральні контрацептиви.

7. Гіпертонія, на жаль, зустрічається і у дітей і підлітків.

8. Деякі ліки для втрати ваги можуть збільшити ризик появи гіпертонічної хвороби.

9. Важливість спостереження систолічного кров’яного тиску збільшується з віком.

10. Артеріальний тиск змінюється протягом дня. Він найнижчий, коли ви спите і піднімається, коли ви прокидаєтеся.

Як же запобігти гіпертонії? Головне у профілактиці артеріальної гіпертензії:

• Підтримуйте нормальну масу тіла

Розрахувати масу тіла можна за простою формулою: ІМТ = МАСА в кг/ зріст в квадраті в метрах.

Наприклад, розрахунок для людини масою 80 кг і з ростом 180 см матиме вигляд: ІМТ = 80/ 1.8×1.8=24,7. ІМТ у дорослих людей свідчить про наступне: < 18,5 – про наявність у людини недостатньої ваги, 18,5-24,9 – еквівалент нормальної маси тіла, 25-29,9 – вказує на наявність зайвої ваги, ≥ 30 – є ознакою ожиріння.

• Відмовтесь від куріння

На першій хвилині після викурювання цигарки артеріальний тиск підвищується. Мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця у осіб, які палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

• Обмежуйте кількість спожитого алкоголю

За даними ВООЗ, безпечної дози алкоголю не існує. Тому будь-яке вживання алкоголю становить небезпеку: чим більша кількість спожитого алкоголю, тим більше підвищується тиск.

• Регулярно займайтеся фізичними вправами

Середнім фізичним навантаженням вважається регулярна фізична активність, що триває не менше 30-40 хвилин 3-4 рази на тиждень. В осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% вищий, ніж у фізично активних людей.

• Обмежуйте споживання солі

Добова норма споживання солі для дорослої людини – не більше 5 грамів (трохи менше чайної ложки). Зверніть увагу, що «прихована сіль», що міститься в маринадах, копчених продуктах, ковбасах, соусах та навіть у звичайному хлібі, може перевищувати цю норму і також має бути врахована.

• Уникайте стресів

Зберігайте спокій, не переживайте. Чудовою профілактикою впливу стресів на організм є легкий біг, плавання, йога. Практикуйте медитацію і техніки, спрямовані на розвантаження нервової системи.

• Вживайте продукти, багаті на калій

Дієта з високим вмістом калію може допомогти знизити артеріальний тиск: калій допоможе вивести зайву воду з організму і розширити судини. Продукти, багаті на калій: крупи (особливо гречана, вівсяна, пшоняна), бобові (соя, квасоля, горох), фрукти (абрикоси, виноград, персики, кавуни, чорна смородина, плоди шипшини, у т.ч. сушені курага, родзинки, чорнослив, фініки), овочі (кабачки, буряк, морква, баклажани, картопля), зелень (цибуля, петрушка, кріп, салат тощо).

Замислитись про профілактику гіпертонічної хвороби необхідно в молодому віці, особливо, якщо хто-небудь із близьких родичів хворів на серцево-судинні захворювання.

Відмовтесь від паління, надмірного вживання алкоголю, уникайте стресових ситуацій, підтримуйте нормальну масу тіла та регулярно займайтесь спортом на свіжому повітрі – саме ці прості і корисні звички стануть запорукою міцного здоров’я та довголіття!

15 травня проводиться Міжнародний день обізнаності про туберозний склероз. Ці травневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Комплекс туберозного склерозу – це генетичне захворювання з низькою поширеністю, спричинене доброякісними пухлинами, що можуть рости в різних частинах тіла та змінювати функції уражених органів, найчастіше очей, серця, мозку, легень, нирок та шкіри. 15 травня відзначається Міжнародний день туберозного склерозу, щоб привернути увагу до важливості цього рідкісного генетичного захворювання, від якого страждають тисячі людей у всьому світі.
Захід проводиться Міжнародною організацією по боротьбі з туберозним склерозом (Tuberous Sclerosis Complex International), до якої долучився Альянс по боротьбі з туберозним склерозом, а також організації з усього світу задля підвищення обізнаності про це захворювання.

Туберозний склероз вражає приблизно 1 з 6 000 живонароджених. 1 мільйон людей у світі страждає на туберозний склероз.

Хвороба може проявлятися по-різному в різних людей, навіть в одній сім’ї, в деяких випадках серйозно підриваючи здоров’я пацієнтів, а симптоми захворювання можуть з’являтися і/або змінюватися з плином часу. У деяких випадках проблеми можуть бути виявлені у немовлят і навіть до народження, тоді як в інших вони проявляються саме в дитячому, підлітковому або дорослому віці.

Хворим на ТС необхідне постійне спостереження команди фахівців:

•  генетика;
•  невролога;
•  нейрохірурга;
•  нефролога;
•  кардіолога;
•  офтальмолога;
•  психолога та інших.

Туберозний склероз вимагає постійного медикаментозного лікування. Необхідна підтримка від держави для лікування, реабілітації та соціалізації пацієнтів.

 

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначається щорічно 24 березня. Саме в цей день на засіданні Берлінського фізіологічного товариства 24 березня 1882 року Роберт Кох у доповіді “Етіологія туберкульозу” заявив про відкриття збудника туберкульозу, цієї страшної хвороби, яка до цих пір загрожує кожному з нас.

Україна також долучилася до відзначення цього дня. Згідно Указу Президента України від 22 березня 2002 року № 290, встановлено Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається 24 березня. У цьому році цей день буде проходити під гаслом «Так, ми можемо зупинити ТУБЕРКУЛЬОЗ».

Метою Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу є підвищення обізнаності про глобальну епідемію туберкульозу і зусилля по ліквідації цієї хвороби. В даний час одна третина світового населення інфікована туберкульозом. Організації і країни, що борються проти туберкульозу, проводять цей День з метою привернення уваги до масштабів даної хвороби і способів її профілактики та лікування, а також  щоб  якомога більше людей  зрозуміли, що чинити опір цій хворобі можливо і потрібно.

Туберкульоз є не тільки медичною проблемою, це проблема соціальна, яка віддзеркалює соціально-економічний стан країни, культурно-освітній рівень та благополуччя населення, ступінь розвитку охорони здоров’я. Тому надзвичайно важливими є питання поінформованості населення, пропаганди здорового способу життя, профілактики туберкульозу.

Високий темп життя, необізнаність та нехтування першими сигналами про проблеми зі здоров’ям призводять до того, що людина може звернутись до лікаря пізно. Несвоєчасне  звернення призводить до того, що боротьба з туберкульозом вимагатиме більше зусиль і часу.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання збудником якого є мікобактерія ТБ, яке передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової .

Туберкульоз – виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів та дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.

   До груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:

1. ВІЛ-інфіковані особи.
2. Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).
3. Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.
4. Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.
5. Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.
6. Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.
7. Особи без визначеного місця проживання.
8. Пацієнти психіатричних закладів.
9. Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.
10. Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.

Варто наголосити на тому, що раннє та своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування.Не зволікайте з профілактичними флюорографічними оглядами, дотримуйтеся здорового способу життя,раціонального повноцінного харчування, правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на шляху протидії пандемії.

Бережіть своє здоров’я!

Щорічно, кожну другу п’ятницю повного тижня березня напередодні дня весняного рівнодення відзначається Всесвітній день сну (World Sleep Day).

Уперше він проводився у 2008 роцій був покликаний привернути увагу людей до поширеної проблеми – порушення сну, а також пропагувати безперечну користь правильного та повноцінного сну для здоров’я.

Для попередження виникнення й загострення хронічних захворювань Міністерство охорони здоров`я України рекомендує дорослим 18-60 років спати щонайменше 7 годин на добу. Людям віком до 65 років потрібно до 9 годин сну, а старшим за 65 – 7-8 годин сну на добу.

Як поліпшити якість свого сну?

Необхідно дотримуватися простих правил гігієни сну:

1. Лягайте спати і прокидайтесь в один і той самий час (навіть у вихідні);
2. Денний сон не має перевищувати 45 хвилин;
3. Відмовтеся від куріння й не зловживайте алкоголем, особливо перед сном;
4. Не вживайте важку, гостру або солодку їжу за 4 години, а кофеїн – за 6 годин до сну;
5. Уникайте надмірних фізичних навантажень перед сном;
6. Вимкніть електронні пристрої щонайменше за 30 хвилин до сну;
7. Використовуйте ліжко лише за призначенням – ­ у ньому не слідчитати, працювати за комп’ютером або вживати їжу;
8. Забезпечте в спальні комфортний температурний режим та регулярно її провітрюйте;
9. Зменште освітленість у кімнаті, найкраще спати в повній темноті;
10. Постільні приналежності (матрац, подушка й білизна) мають бути зручними і приємними.

Чому проблема безсоння так актуальна?

Усе тому, що понад 50% людської популяції страждає від тих чи інших порушень сну!

За даними медичної статистики в світі від тих чи інших порушень сну страждає вже більше 50% всього населення Найбільш поширені захворювання сну – безсоння, більш коректна і наукова назва інсомнія. Цією хворобою страждають від 11-35% дорослого населення різних країн світу.

Серед основних причин безсоння відзначаються миттєвий або перманентний стрес і неврози, якими наповнені наші будні.

Частіше від безсоння страждають люди після 50 років і жінки. Юристи та працівники сфери освіти, культури і мистецтва – потенційно перебувають у групі ризику до прояву цього захворювання. Найчастіше безсоння підстерігає своїх жертв восени, це пов’язано зі зменшенням світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи і настрої.

Медики називають поганий сон щаблем до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань. У той же час нормальний сон — один з дієвих способів профілактики серцево-судинних захворювань, ожиріння і багатьох інших захворювань. Фахівці стверджують, що недосипання не тільки знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів. Сон допомагає мозку позбавитися від всього зайвого, «зчищаючи» з нейронних сполук непотрібні білки. Саме тому здорова людина прокидається з відчуттям свіжості і припливу сил.

Щоб уникнути проблем зі сном, лікарі радять завершувати до вечора всі важливі справи, не класти поруч з подушкою мобільні телефони, а також не грати в комп’ютерні ігри в ліжку.

Що ж стосується міцного сну, йому сприяє дотримання режиму неспання і відпочинку. Також перед сном не варто здійснювати активну фізичну і розумову діяльність, хоча б за годину до сну, щоб організм міг розслабитися.

Профілактика венеричних захворювань

До венеричних захворювань відноситься група інфекцій, для яких найбільш частим шляхом передачі є статевий шлях (ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом).

Перебіг цих хвороб тривалий час може бути безсимптомним, але вони здатні завдати серйозної шкоди організму та вимагають обов’язкового лікування. Тому особливо важливо звертати увагу на профілактику, яка допоможе уникнути зараження цими хворобами.

Перелік венеричних захворювань

До венеричних захворювань належать інфекційні хвороби, де збудником можуть виступати бактерії, віруси, грибки. Найчастіше діагностуються сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, кандидоз, герпес, вірус папіломи людини, цитомегаловірус, гарднерельоз, м’який шанкр.

Ризик заразитися однієї з цих хвороб високий при статевому контакті з випадковим партнером, у якого присутнє венеричне захворювання. Причому заразитися можна як під час вагінального статевого акту, так і анального, і орального. Поцілунки та петтінг дають невисоку небезпеку зараження.

Також можна заразитися цими інфекційними захворюваннями через кров: при переливанні зараженої крові, використанні стоматологічних інструментів, голок та інших інструментів, якими працювали із зараженою людиною, після чого вони не пройшли дезінфекцію.

Симптоми венеричних захворювань

Для кожної хвороби, що передається статевим шляхом, є свої характерні симптоми. Проте можна назвати ряд загальних ознак цих захворювань.

З’являється неспецифічна симптоматика, така як швидка стомлюваність, млявість, може з’являтися субфебрильна температура. Виникають слизисто-гнійні виділення з уретри, дискомфортні відчуття в області промежини, висипання в області геніталій.

У жінок часто виникає надмірна сухість у піхві, з’являється відчуття печіння під час занять сексом. При цьому можуть з’являтися кров’яні виділення в проміжках між менструаціями, слизові рясні виділення.

У чоловіків з’являються хворобливе сечовипускання, виникає еякуляторна дисфункція, можуть з’являтися болі в промежині, з’являтися якісь виділення.

Однак ці симптоми можуть вказувати і на деякі інші захворювання, тому при появі подібних ознак, потрібно обов’язково провести діагностику, визначити точну причину їх появи. А потім пройти призначене лікарем лікування.

Але набагато простіше, ніж лікувати хворобу, подумати про профілактику та не допустити потрапляння інфекції в організм.

Методи профілактики венеричних захворювань

Найпоширеніший метод для профілактики венеричних захворювань – використання презервативів під час статевого акту. Однак цей метод профілактики дає захист приблизно 85%.

Сперміциди також допомагають уникнути зараження венеричними хворобами приблизно на 70-80%. Основна функція застосування сперміцидів – протизаплідна, а захист від венеричних хвороб є побічною додатковою перевагою. Сперміциди можуть бути у вигляді мазей, гелю, свічок та вагінальних таблеток.

Також можна застосовувати екстрені засоби для боротьби з ЗПСШ. Це ліки з бактерицидними властивостями. Однак вони теж не дають 100% гарантії. Крім того, їх часте застосування може негативно позначитися на мікрофлорі організму, погіршити імунний захист.

Для того, щоб уникнути зараження ІПСШ, потрібно звертати увагу на особисту гігієну, регулярно проходити профілактичне обстеження, утримуватися від випадкових статевих зв’язків.

Якщо ж ви помітили у себе підозрілі симптоми, і є хоч найменший ризик, що ви заразилися венеричною хворобою – відразу ж звертайтеся за допомогою до лікаря.

Чим важлива профілактика грипу, застуди та ГРВІ? Віруси грипу та ГРВІ наздоганяють нас у найбільш невідповідний час, тому будь-якими способами ми намагаємося якомога швидше привести себе у форму. На жаль, наші дії не завжди правильні. Тож, які є способи профілактики грипу та ГРВІ та що потрібно зробити, щоб зберегти здоров’я і не дати застуді зруйнувати плани.

-ЗМІЦНЮЙТЕ ІМУНІТЕТ

Помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування та здоровий сон роблять імунітет людини сильним. Хочете бути здоровими – зміцнюйте імунітет.

-ПРОВІТРЮЙТЕ КІМНАТУ

Із початком опалювального сезону повітря вдома та в офісі стає сухим. Від цього пересихає слизова носа, що знижує її захисні властивості. Щоб повернути її стан в норму, зволожуйте порожнину носа, пийте більше води, проводьте частіше вологе прибирання квартири, користуйтеся зволожувачем повітря, щогодини провітрюйте приміщення, у якому перебуваєте, стежте за тим, щоб температура повітря в кімнаті була не вище 22 °C. Виконуючи всі ці правила, ви допоможете організму відбити атаку вірусів.

-МЕНШЕ КОНТАКТУ З НОСІЯМИ ВІРУСУ

В період епідемії ГРВІ потрібно відмовитися від рукостискань і вітальних поцілунків. І хворим, і здоровим варто носити захисну маску, яка закриває ніс і рот.

-ВІТАМІН С

Вважається, що вітамін С – це і є наш імунітет, і чим більше ми ковтаємо аскорбінової кислоти – тим швидше ми одужаємо. Насправді зловживання вітаміном С створить додаткові проблеми зі здоров’ям. Надлишок аскорбінової кислоти провокує утворення каменів у нирках. Організм виводить зайвий вітамін С з сечею у вигляді речовини оксалату – це і є складовою частина ниркових каменів. Крім цього, можуть виникнути й інші проблеми: пошкодження судин, нервів і порушення роботи серця. У більшості випадків нам не потрібен додатковий вітамін С, оскільки, дотримуючись збалансованого раціону, ми отримуємо його достатньо! Адже добову дозу (80 мг) містять такі звичні для нас продукти: 200 грамів білокачанної капусти, 40 грамів чорної смородини, 80 грамів кропу або петрушки, 120 грамів шпинату, 300 грамів малини, 25 грамів болгарського перцю.

-ЩЕПЛЕННЯ

Щеплення від грипу рекомендовано робити мінімум за два тижні до початку епідемії або можливого зараження. Адже саме стільки часу потрібно організму, щоб виробити антитіла. До речі, весь цей час імунітет ослаблений, і ризик захворіти грипом чи застудою дуже високий. Але, якщо ви вже захворіли і вирішили зробити щеплення для лікування, а не профілактики, ви ризикуєте отримати серйозні ускладнення, посиливши своє захворювання. Зрештою, замість того, щоб спрямувати всі сили на один вірус, організм віддає частину сил на вироблення антитіл до вакцини. У результаті організм просто не зможе боротися з такою кількістю вірусу, і ви затягнете своє одужання мінімум на кілька днів і підвищите ризик виникнення ускладнень.

Щорічно 14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з діабетом (World Diabetes Day), який був запровадженний в 1991 році Міжнародною діабетичною федерацією і Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Цей День покликаний підвищити рівень інформованості населення про проблеми діабету – одного з найпоширеніших захворювань у світі.

Сьогодні у всьому світі страждають від діабету 415 мільйони людей. Цукровий діабет входить в трійку захворювань, що найбільш часто призводять до інвалідизації населення і смерті (атеросклероз, рак, цукровий діабет).

У статті лікар-ендокринолог відповість на найчастіші питання про діабет

Що таке цукровий діабет?

Цукровий діабет (ЦД) – це ендокринне захворювання, що характеризується хронічним підвищенням рівня цукру в крові внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну. Захворювання призводить до порушення всіх видів обміну речовин, ураження судин, нервової системи, а також інших органів і систем. Є два типи цукрового діабету

1. Цукровий діабет 1 типу розвивається швидко, іноді раптово, в основному у дітей і молодих людей, при цьому є абсолютний дефіцит інсуліну;

2. Цукровий діабет 2 типу зазвичай розвивається поступово і відрізняється помірною вираженістю симптомів, частіше у людей старше 40 років, що мають надмірну вагу, при цьому відзначається відносний дефіцит інсуліну. Це найбільш поширений тип хвороби (зустрічається у 80-85% випадків);

ІІ тип діабету в свою чергу поділяється на:

Вторинний (або симптоматичний) цукровий діабет;

Гестаційний цукровий діабет діагностують у період вагітності.

Які причини виникнення діабету 1 типу?

Причини появи цукрового діабету 1 типу обумовлені найчастіше аутоімунними процесами, при яких в організмі виробляються антитіла проти власних клітин, кількість інсуліну зменшується аж до повного припинення вироблення гормону. Це обумовлено наявністю наступних захворювань – гломерулонефрит, аутоімунний тиреоїдит, вовчак.

Найбільш імовірним фактором, що впливає ззовні на розвиток цукрового діабету, вважається вірусна інфекція, оскільки часто після свинки (епідемічного паротиту), інфекційного мононуклеозу, краснухи або гострого або хронічного вірусного гепатиту, у хворого реєструють цукровий діабет.

Ще одною імовірною причиною у розвитку цього типу цукрового діабету вважають підвищену активність Т-кілерних клітин.

Які причини виникнення діабету 2 типу?

Ожиріння (мала частка м’язової маси тіла і велика частка жиру) Спадковість (при цукровому діабеті у обох батьків ризик розвитку цього захворювання у дітей протягом життя гарантований майже на 60%, якщо діабет страждає тільки один батько, то ймовірність також висока і становить 30%. Це пояснюється спадкової надмірною чутливістю до ендогенного енкефалінів, він посилює секрецію інсуліну).

Які симптоми цукрового діабету?

Симптоми цукрового діабету І типу:

• Суттєва втрата ваги
• Спрага (хворі можуть випивати 3-5 л води, інколи навіть більше)
• Часте сечовипускання (як вдень, так і вночі)
• Сухість у роті
• Дратівливість
• Швидка стомлюваність, сонливість
• Нудота, іноді блювота

Другорядними ознаками діабету 1-го типу у дітей слід відзначити появу нічного нетриманні сечі.

Симптоми цукрового діабету ІІ типу:

• Оніміння і судоми ніг
• Больові відчуття в кінцівках
• Спрага
• Помутніння в очах
• Погане загоєння ран
• Випадіння волосся на ногах

Поява симптомів діабету 2-го типу відбувається не відразу, їх важко виявити, оскільки, вони не надто виражені. Нерідко трапляються випадки, коли дане захворювання протікає майже безсимптомно.

Які можуть бути ускладнення захворювання?

Ускладнення цукрового діабету:

серцево-судинні захворювання (атеросклероз судин, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда);
атеросклероз периферичних артерій, у тому числі артерій нижніх кінцівок; мікроангіопатія (ураження дрібних судин) нижніх кінцівок;
діабетична ретинопатія (зниження зору);
нейропатія (зниження чутливості, сухість і лущення шкірних покривів, біль і судоми в кінцівках);
нефропатія (виділення з сечею білка, порушення функцій нирок);
діабетична стопа — захворювання стоп (виразки, гнійно-некротичні процеси) на тлі ураження периферичних нервів, судин, шкіри, м’яких тканин;
різні інфекційні ускладнення (часті гнійничкові ураження шкіри, грибки нігтів);
коми (діабетична, гіперосмолярна, гіпоглікемічна).
Як діагностують цукровий діабет?

1) Найперше – це аналіз крові на глюкозу (натще визначають вміст глюкози в капілярній крові (кров з пальця);

2) Проба на толерантність до глюкози (натщесерце беруть близько 75 г глюкози, розчиненої в 1-1,5 склянках води, потім визначають концентрацію глюкози в крові через 0.5 та 2 години);

3) Аналіз сечі на глюкозу і кетонові тіла (виявлення кетонових тіл і глюкози підтверджує діагноз діабету)

4) Визначення глікозильованого гемоглобіну

Визначення інсуліну і С-пептиду в крові (при першому типі цукрового діабету кількість інсуліну і С-пептиду значно знижується, а при другому типі можливі значення в межах норми).

Як лікувати цукровий діабет?

Програма лікування призначається кожному пацієнту індивідуально на основі діагностичних результатів і його особливостей здоров’я.

Як захиститись від цукрового діабету?

Правильно харчуйтесь! Споживайте їжу з низьким вмістом жиру. Включіть в раціон більше свіжих овочів та фруктів
Не створюйте великі навантаження на підшлункову залозу. Харчуйтесь маленькими порціями.
Зменшіть кількість цукру та солі в своєму раціоні.
Слідкуйте за вагою тіла
Займайтесь фізичними навантаженнями. Заняття легкими фізичними вправами не менше 5 разів на тиждень знижують ступінь ризику захворіти цукровим діабетом на 50%.
Уникайте стресів
Стежте за рівнем глюкози у крові
Відмовтесь від шкідливих звичок
Хворі на цукровий діабет обов’язково повинні перебувати на обліку у лікаря-ендокринолога! Самоконтроль і точне виконання рекомендацій лікаря дозволяють уникнути або значно уповільнити розвиток ускладнень захворювання!

Щороку 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. В цей день світова медична спільнота закликає звернути увагу на захворювання та його профілактику. Україна досі лишається в переліку країн, де через низький рівень охоплення щепленнями зберігається ризик спалаху поліомієліту.

Чим небезпечний поліо?

Близько 5% хворих на цю хворобу помирають через ураження дихальних м’язів, а 1 із 200 стає інвалідом через деформацію хребта і кінцівок. Ця інфекція найчастіше передається через брудні руки, заражену їжу та воду. Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина: і дитина, і дорослий. Найбільшу загрозу вірус становить для дітей у віці до п’яти років. Наразі не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.Після одужання від поліомієліту функція вражених нервів і м’язів не відновлюється.

Ліків від поліомієліту не існує,тому єдиний захист – щеплення.

Коли і як вакцинують дітей від поліомієліту❓
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень дитина має отримати 6 доз вакцини:
✅ у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції), яка запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу;
✅ у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) (краплі), яка формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.

Шести доз вакцини необхідно і достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя. Тому важливо намагатися слідувати графіку і не пропускати щеплення, відповідно до віку дитини. Але якщо все ж одна чи кілька доз були пропущені, слід надолужити їх, розробивши разом із педіатром індивідуальний план вакцинації дитини.