Історія боротьби з наркотиками в світі нараховує близько ста років.Виходячи з загальнолюдського значення явища наркоманії, в 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відмічати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним розповсюдженням. Ця подія символізує єдність країн у досягненні мети щодо створення суспільства, вільного від наркотиків.

Наркоманія – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.

За оцінками фахівців зараз у світі налічується приблизно 200 млн. наркоманів.

Протягом останніх п’яти років в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії. Сьогодні наркозалежність поступово “молодіє”, середній вік людей, що вживають нелегальні наркотики, стабільно знижується.

Щорічно в результаті вживання наркотиків гинуть близько 200 тисяч людей.  Вживання наркотиків, насамперед, негативно впливає на здоров’я людей, сприяє розвитку соматичних і психічних захворювань і є однією з причин збільшення смертності та інвалідизації населення.

Залежність від психоактивних речовин не є браком волі, проявом поганого виховання або характеру – це хронічне захворювання центральної нервової системи. Вже після першого вживання у мозку можуть статися зміни, що сформують інтенсивний потяг до наркотиків. З часом потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.
Фактори ризику, що можуть впливати на формування залежності:

•  біологічні: має значення генотип, стать, етнічна приналежність, наявність супутніх психічних захворювань;
•  соціальні: збільшують ймовірність початку вживання наркотиків фізичне, сексуальне і психологічне насильство, постійний стрес, погані стосунки в родині, негативний вплив друзів, економічні та соціальні труднощі;
•  еволюційні: генетичні чинники і фактори навколишнього середовища взаємодіють з критичними етапами розвитку в житті людини та впливають на ризик появи наркозалежності.

Психоактивні речовини діляться на опіоїди, стимулятори, галюциногени, канабіноїди, снодійно-седативні речовини, інгалянти. Вживають їх у різний спосіб, зокрема через куріння, ковтання, нюхання, внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.

Швидкість створення нових видів наркотичних речовин значно випереджає винахід методів їх виявлення. Лише нещодавно почали з’являтись тести на виявлення так званих «спайсів». «Спайси» та «солі» належать до нових видів наркотиків, які останнім часом постійно надходять в Україну, розповсюджуються поштою, а безпосередня торгівля ведеться через мережу інтернет, головними користувачами яких є молодь та підлітки віком 14-25 років. Ці наркотичні речовини є «справжніми вбивцями» для молодого організму, особливо «солі». Якщо «спайси» викликають порушення психіки, які ще мають спочатку зворотну дію, то «солі» в дуже короткий час викликають звикання, призводять до незворотної руйнації всього організму. Виявити ці наркотичні речовини доступними для батьків, поліцейських та вчителів засобами неможливо. Дуже складно довести таке наркотичне сп’яніння у водія, котрий скоїв ДТП або у дитини, яка повернулась зі школи в незрозумілому стані.

Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин можуть бути такі зміни у поведінці підлітків:

•  байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в школі;
•  відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);
•  наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення, поява брехливості;
•  поява  позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;
•  постійний пошук грошей;
•  зміна апетиту;
•  агресія.

Наявність у дітей цих змін поведінки не дає підстави для ствердження того, що підліток вживає наркотики, однак це повинно спонукати батьків звернутись за допомогою до фахівців.
Наркоманія залишається важливою соціальною і медичною проблемою. Основна мета профілактики наркоманії є формування у населення і, особливо, у молоді активної життєвої позиції неприйняття вживання наркотиків. Велике значення має організація дозвілля підлітків, створення умов, що забезпечують корисне проведення вільного часу.

 

Всесвітній тиждень серцевого ритму триває протягом семи днів, цього року з 4 по 10 червня. Ініціатором його запровадження у 2002 році став Альянс аритмії. Він об’єднує лікарів, благодійні організації, політиків та людей, які страждають від захворювань серця та судинної системи. Мета Альянсу – розповідавати людям, чому важливо вміти вимірювати пульс та регулярно це робити, сприяти поліпшенню діагностики, лікування і якості життя тих, хто страждає на аритмію

Так, за приблизними підрахунками лише в Україні нараховується майже 1,5 млн. людей з діагнозом “миготлива аритмія”. У світі серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смерті. Від них щорічно гине понад 17 млн. людей.

Серце – це найважливіший орган кожної людини. Індикатором його роботи є пульс. У стані спокою в дорослої людини частота має складати 60-90 ударів за хвилину.

Аритмія – це зміна ритму і частоти серцевих скорочень. Аритмії можуть бути різних видів. Основними формами є: прискорення скорочень серця (тахікардія), їх сповільнення (брадикардія)

Аритмія, сповільнене або прискорене серцебиття може свідчити про збій в роботі організму.

Симптомами аритмії являються нерівномірна робота серця, зокрема підвищене чи знижене серцебиття, часте відчуття втоми, дискомфорт та біль у грудях, задуха, відчуття потемніння в очах, втрата свідомості, серцебиття та ін.

Причини виникнення аритмії бувають найрізноманітнішими,  найчастіше це:

• фізичне, розумове, емоційне перенавантаження;
• біль різного походження;
• інфекційні захворювання(тонзиліт, міокардит та ін.);
• підвищена температура тіла;
• анемія;
• понижений чи підвищений артеріальний тиск;
• ендокринні захворювання;
• ішемічна хвороба серця і серцева недостатність;
• тромбоемболія легеневої артерії;
• набуті чи вроджені вади серця;
• надмірне вживання кофеїну, алкоголю, наркотичних речовин;
• знижений  чи підвищений рівень калію чи магнію в крові.

Щоб врятувати життя та попередити захворювання досить лише 30 секунд – щоб перевірити пульс. Це допоможе зменшити кількість раптових випадків смерті внаслідок зупинки серця та випадків діагностування порушень фібриляції передсердь
Основним методом діагностики роботи серця є електрокардіограма, для більшої інформативності призначають ЕКГ-моніторування.

Заходи профілактики аритмії:

• уникати стресів, фізичних та емоційних навантажень;
•  вибудувати режим дня і дотримуватися його: спати щонайменше 8 годин на добу, регулярно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі, проводити помірні фізичні навантаження;
• нормалізувати харчування: виключити недоїдання та переїдання, –відмовитися від занадто жирних, калорійних продуктів, що містять велику кількість штучних добавок. Пацієнтам з порушенням серцевого ритму необхідно включити до раціону фрукти та овочі, що містять вітаміни С, групи B, біотин, карнітин, кальцій та магній. Їхнє застосування сприяє покращенню провідності серцевих імпульсів, живлення м’яза; регулярно (не рідше одного разу на рік) проходи
• медичне обстеження у кваліфікованих спеціалістів;
• відмовитися від “шкідливих звичок” (куріння, алкоголю);
• контролювати рівень холестерину та артеріального тиску;
• приймати ліки за призначенням лікаря;
• регулярно відвідуйте лікаря для періодичних оглядів, обстежень та поточного спостереження.

Будьте здорові, контролюйте свійпульста нехай Ваше серце завжди працює ритмічно!